Діагностика старших машин

Що таке сучасні автомобілі в плані діагностики? Це автомобілі, які буквально нашпиговані електронікою. У машині щось трапилося — знайшов магічну «розетку» (в народі назва OBD2 порта), під'єднав сканер, і він одразу видав помилку. Ти вже знаєш, куди дивитися і які недешеві датчики міняти. Не треба довго думати чи щось вигадувати — комп'ютер сам підказує, де копати і навіть підказує розмір та форм-фактор «лопати». Це зручно, швидко і не напружно для непідготовленого мозку.

Зі старшими авто так не вийде. Там сканером майже нічого не зробиш, хоча з нього зазвичай починається робота з автомобілем. Омріяна «розетка» є далеко не у всіх авто, а розмір цієї «розетки» дуже часто буває нестандартним. Ти не зможеш просто підключити кабель і дочекатися, коли тобі видасть код помилки. Тут треба справді розуміти, як працює машина, як функціонує двигун, як синхронізуються всі процеси. Треба розуміти і такти роботи двигуна, і кути перекриття клапанів, і величину розрідження в колекторі, і ще купу всіляких деталей. А якщо врахувати, що всі системи автомобіля взаємопов'язані і кожна з них може впливати на іншу — то геть біда. Ось чому для діагностики старшого авто потрібен не просто читальщик помилок, а людина з певним досвідом та розумінням процесів.

Старші автомобілі часто вимагають, щоб майстер мав ґрунтовні знання, розумів, як усе влаштовано, і міг без підказок комп'ютера визначити, де проблема. І саме через це багато хто не хоче братися за таку роботу, тому що, якщо ти не знаєш, що шукати і як шукати — можна копатися в тій машині цілий день і так нічого не знайти.
До того ж, старші авто — це часто не про одну конкретну проблему. Ти знаходиш щось одне, але в процесі розумієш, що справа не лише в поломці, а в цілій системі, що вже зносилася з часом. Тож будь-яка дрібниця може перетворитися на складну й тривалу роботу.

Suzuki Baleno 1998 року випуску, бензин. Власниця звернулась з проханням розібратися з автомобілем: після ремонту двигуна перестала їхати, глохне, троїть. На жодній СТО машину в роботу брати ніхто не хотів, хоча навіть «розетка» стандартного розміру на цій машині вже присутня. Все, що треба було зробити, — це знайти місце її розташування, підключитися і зчитати ті нещасні 30 параметрів, що давав блок управління двигуном. Проблема була виявлена за три секунди — MAP sensor. Для порівняння були заміряні покази датчика та реальне розрідження в колекторі. Чистка підвідних трубок частково вирішила проблему, але... Ретельний аналіз сигналу MAP sensor-а за допомогою осцилографа визначив пропадання сигналу на обертах 1800–2300. Тож було прийнято рішення про заміну датчика — рішення зважене та обґрунтоване.

Mazda 626 1996 року випуску, дизель. Машина з міста атомників. У Вараші також не змогли розібратися з цим авто. Троїть. А ось тут уже «розетка» нестандартна, тож довелося майструвати перехідники буквально на колінках. Класика жанру — система не показує помилок. Ок, майструю перехідник зі світлодіодом для зчитування кодів самодіагностики — знову пусто. Але мене так просто не взяти. Роблю діагностику за допомогою мотортестера та ще деяких потрібних приладів. Визначаю циліндр, який не працює. Проблема локалізована — власнику рекомендовано ремонт та подальші дії.

Підводячи підсумок, скажу: глобально будь-який двигун (цикл Отто або дизель) працює більш-менш однаково (за винятком авто з системами Vanos, Valvetronic і т. д.). І якщо сканер не дає можливості діагностувати авто за допомогою DTC (diagnostic trouble code), то розуміння процесів роботи механізмів дає можливість на 90% визначити проблему в автомобілі. Головне — не лінуватися і працювати головою.

З повагою, Роман Малецький